СПІЛЬНОМОВА

Знайди відповіді у виділених словах.

— Яку квітку бачив хлопчик, коли лежав у гамаку?

Відповідь: мак.

— Хто налякав королеву у лісі?

Відповідь: лев.

​

— Яку страву любить тракторист?

Відповідь: рак, рис.

Для дошкільнят ігри з деконструкцією слів можуть бути складними, але є сенс потроху привчати дитину до подібних вправ — це пізніше суттєво полегшить адаптацію до школи.

Діти дуже люблять "неправильні" вправи, де їхнє завдання знайти помилку чи спіймати дорослого на хитрощах. Використайте це для розширення словникового запасу стосовно образних порівнянь:

​

— Я назву тобі два порівняння, а ти скажи, де помилка: "глухий, як жар", "червоний, як тетеря".

Поступово кількість фраз можна збільшувати: це і тренуватиме пам'ять дитини, і збільшуватиме довжину висловлювання, і закладатиме ґрунт для образного мислення: "впертий, як віслюк", "чистий, як сльоза", "гіркий, як перець", "гострий, як перець", "солодкий, мов мед".

Чудова вправа для розширення словникового запасу не лише дитини, а й батьків.

​

Завдання — взяти чотири-п'ять (залежно від віку дитини) слів чи словосполучень, одне з яких не належить до групи.

​

Наприклад: ходити, чимчикувати, жувати, швендяти, плентатись, пертися.

Тут "жувати" стосується їжі, все інше — синоніми до слова "йти".

​

Або: гарячий чай, йти на вулицю, затишне місце, холодний дощ.

​

"Йти на вулицю" — дієслово та іменник, дія. Всі інші словосполучення — іменники з прикметниками, предмети чи явища.

Це нескладна забава, дуже зручна для розваги, наприклад, у черзі до лікаря. Від дитини потрібні тільки фантазія та ентузіазм.

Перший гравець говорить слово, другий продовжує словниковий ланцюжок, називаючи на це слово першу асоціацію, яка спала їй на думку. Наприклад : "дерево" — "листя" — "квітка"  — "бджола" — "мед" — "Вінні-Пух" — "казка" тощо.

Іноді діти можуть дійсно вражати своїм свіжим і несподіваним поглядом на речі.

​

Грати можна з 3–3,5 року.

Вибираємо чотири абсолютно не пов'язаних між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невеликі фрази чи розповіді.

Беремо два будь-які не пов'язані, на перший погляд, слова, завдання — вигадати, чим вони можуть бути пов'язані.

Наприклад, "будинок" і "літак" — і те, і те створене людьми, для людей, має віконця.

"Каштан" і "кішка" — кішка може гратися каштанами, залізти на каштан, або обидва слова починаються на "к", мають спільні літери "ш" та "а" (третю та п'яту відповідно) і так далі.

Завдання кожного учасника — розповісти про задумане слово, не називаючи його.

​

Наприклад, загадане слово — "білий". Розповідь: "холодний, скрипить під ногами, тане..."

Описуємо слово його "вміннями".

Наприклад: чай вміє зігрівати, розливатися на стіл, охолоджуватися тощо.

Називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку "об'ємну" картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово.

Наприклад, для одного гравця слово "чай" — це сім'я сидить за столом і розмовляє, для іншого — чайна плантація і збирачі чаю, для третього — стіл, накритий скатертиною, грає музика, для четвертого — чайна церемонія або свято, для п'ятого — людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись краєвидом і чаєм.

Просто гра для будь-якої вільної хвилинки. Називаємо слова і шукаємо до них антоніми.